Історія створення голки
Історія шиття
налічує вже понад 20 тисяч років. Людина винайшла голку задовго до відкриття
металу. Спершу її виготовляли з риб’ячих кісток, проколюючи дірку у тупому
кінці кістки. Такими голками первісна людина шила co6i одяг із шкіри тварин.
Наші пращури також використовували шипи рослин або обтесані камені, через
дірочку просували сухожилля тварин і таким чином зшивали собі вбрання. Найперші
голки з вушком виготовлені з каменю, кісток чи рогів тварин були знайдені на
теренах сучасної Західної Європи та Середньої Азії близько 17 тисяч років тому.
В Африці голки замінювалися грубими жилками пальмових листків, до яких
прив’язували нитки, також виготовлені з рослин.
У нашій країні до 17 ст.
сталевих голок не було. Лише у 18 ст. наші майстри навчилися виготовляти гарні
голки. Існує думка, що перша металева голка була виготовлена в Китаї. До речі,
там же в третьому столітті до нашої ери винайшли наперсток. Племена, які
населяли Мавританію (в стародавньому світі область північно-західної Африки,
західна частина сучасного Алжиру і східна частина територій сучасного Марокко),
донесли ці винаходи до Заходу. Масове виготовлення голок розпочалося тільки в
чотирнадцятому столітті в Нюрнбергу, а потім і в Англії. Найпершу голку,
створену за допомогою машинного устаткування на заводі, було виготовлено в 1785
році. В наш час, у процесі виготовлення, голка проходить через руки більш, ніж
20 робітників.
Що ж стосовно ножниць, то першого «прадіда» цього залізного дива знайшли в руїнах Стародавнього Єгипту. Ножиці були зроблені з суцільного шматка металу і датуються вони шістнадцятим століттям до нашої ери. Ножиці сучасного вигляду створив Леонардо да Вінчі.
Що ж стосовно ножниць, то першого «прадіда» цього залізного дива знайшли в руїнах Стародавнього Єгипту. Ножиці були зроблені з суцільного шматка металу і датуються вони шістнадцятим століттям до нашої ери. Ножиці сучасного вигляду створив Леонардо да Вінчі.
Історія винекнення швейної машини
Розповідають, що
невідомий мандрівник волею долі з’явився в одному із самих глухих, віддалених
від цивілізації місць і там, на великий подив, у будинку місцевого вождя
побачив швейну машину!
Невідомо як
тубільці добули її в найближчому поселенні білих.
Шиття так багато
значить у житті людини, що будь-яку машину, що вміє шити, просто не можна було
не винайти. Питання було тільки в тім, кому вдасться це зробити першому.
Історія винаходу швейної машини повна драматичних, а часом і трагічних подій.
Перша швейна машина була винайдена англійцем Томасом Сейнтом. В 1790 році він
запатентував машину, що володіла вже багатьма особливостями сучасних машин.
Вона в основному призначалася для роботи зі шкірою, але так і не була
використана, і винахідник не витяг із неї ніякої вигоди.
В 1830 році бідний
французький кравець Бартелемі Тімоньє винайшов швейну машину, що вже більше
походила на сучасну модель. Вона вже стала практично використовуватися у
Франції, але розлютована юрба робітників, що боялись втратити роботу, рознесла
завод і поламала машини. Тімоньє вмер у бідності.
А майже в той же
час у Нью‑
Йорку Вальтер Хант винайшов швейну машину, у якій була вигнута голка з вушком
на кінчику. Ця голка пропускала через тканину петлю нитки, що зачіпала другу
нитку, утворюючи так званий «човниковий стібок». Але Ханту так і не вдалося
одержати патент!
Честь одержання
патенту на першу швейну машину, що ввійшла у вживання, належить Эліасу Хоу. В
1851 році свою швейну машину запатентував у Сполучених Штатах Ісаак Зінгер. Між
Зінгером і Хоу розгорілась суперечка про першість, яку вдалося виграти Хоу. В
результаті він мав можливість одержувати відрахування практично з кожного типу
швейних машин, що тоді випускалися.
Сьогодні,
звичайно, існують тисячі різновидів швейних машин, у тому числі спеціальні
машини для шиття шкіри, фетрових капелюхів, ковдр, ґудзиків і для багатьох
інших цілей.
Немає коментарів:
Дописати коментар